А для мене Батьківщина - це моя рідна домівка, це місце де я народилась і живу, це моя рідна країна Україна, це все що я люблю і чим дорожу, це моє рідне село.
Співає мати ніжну колискову,
Шумлять тополі, верби і дуби.
А я суму, милий, за тобою,
Мій Білостік - ти в серці назавжди!
В вінок життя ти вплетений барвінком,
Колоссям житнім, мальвами в саду.
Ти пахнеш ніжно, терпко, соковито.
Навіть у сні до тебе я прийду!
( С. Петрук)
Моє село - маленька частинка України. Де б я не була, куди б не їхала, не йшла, але дорога завжди повертає до рідного порога. Тут і небо ясніше, і сонце гарніше, тут уся моя рідня!!!
Забуде серце радості й печалі,
Стежини, куди доля завела.
Та не забудеться одна дорога,
Вона веде до рідного села.
Живуть тут люди добрі й працьовиті,
Джерела б ють цілющі цілий рік.
І де б я не була у цьому світі,
В моєму серці рідний Білостік.
Лани пшеничні золотом повиті,
Роси краплини вранці на зорі -
У пам яті моїй навіки будуть жити, -
І храм Михайлівський величний на крутій горі.
Прийдімо ж всі, щоб радості напитись
Із Білостоцького святого джерела.
І доки в нас ще є - ми будем жити,
Бо Україна починається з села!
( Н. Мигель)
